Порядок дій у разі пошкодження майна підприємства через обстріли

      Сумська торгово-промислова палата опублікувала на сайті чек-лист дій у разі пошкодження/знищення майна підприємства.

      Так, вказаними рекомендаціями передбачено наступне:

      І. Негайно після інциденту.

      Забезпечити безпеку працівників: евакуація персоналу; надання допомоги постраждалим тощо.

      2. Викликати відповідні служби:

• ДСНС – для фіксації надзвичайної події та отримання акта про пожежу та/або акта фіксації знищеного (пошкодженого) майна внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російською федерацією проти України;
• Нацполіцію – для складання протоколу огляду місця події та отримання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

      ІІ. Документування збитків.

      1. Задокументувати обставини шляхом фото-, відео- фіксації, отримання свідчень очевидців.

      2. Отримати акт обстеження пошкодженого/зруйнованого майна, для чого необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування або військової адміністрації для формування комісії.

      3. Видати наказ підприємства про затвердження комісії для обстеження пошкодженого приміщення/майна, а також оформити протокол місця події/обстрілу.

      4. Скласти внутрішній акт про втрату/знищення майна:

• наказом створити комісію з проведення позапланової інвентаризації;
• оформити акт на списання, до якого долучити фото, відео, пояснення;
• залучити бухгалтера, матеріально відповідальних осіб.

      5. Оформити списання майна в бухгалтерії (на підставі актів та облікових документів списати зруйновані основні засоби, запаси, товари тощо).

      ІІІ. Повідомлення державних органів і ділових партнерів.

      1. Повідомити Державну податкову службу:

• подати заяву у довільній формі про форс-мажор;
• додати копії актів, фото, документів.

      2. Повідомити контрагентів та банківські установи:

• постачальників/замовників – про неможливість виконання договорів;
• банки, лізингові компанії, кредиторів з додаванням підтверджень.

      3. Отримати сертифікат про форс-мажор, для чого необхідно звернутися до регіональної Торгово-промислової палати.

IV. Кадрові дії та організаційні рішення.

      1. Оформити простій підприємства (за необхідності):

• оформити наказ про простій з посиланням на форс-мажор;
• здійснити повідомлення працівників;
• здійснювати табелювання працівників з кодом «І» або «22».

      Звертаємо увагу на те, що оплата праці під час простою здійснюється у розмірі не менше 2/3 тарифної ставки (ст. 113 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII, надалі – КЗпП)

      2. Оформити увільнення працівників від роботи (за необхідності):

• на підставі заяви і наказу або тільки наказу;
• без збереження заробітної плати.

      За згодою сторін як альтернативний варіант можна оформити відпустку, переведення, часткову зайнятість.

      3. Тимчасове або повне припинення діяльності (за необхідності):

• реєстрація змін до ЄДР (закриття підрозділів тощо);
• скорочення штату (згідно зі ст. 40 КЗпП з дотриманням всіх процедур).

V. Архівування та підготовка до відшкодування.

      1. Завести окрему справу з усіма документами:

• у паперовій та електронній формах;
• підтвердження: протоколи, акти, фото, листування, розпорядження, накази, витяги тощо.

      2. Звернутися за компенсацією/допомогою у відновленні:

• до місцевої/обласної адміністрації, ЦНАП;
• до Мінекономіки, Фонду відновлення;
• відповідно до умов Міжнародних програм.

Перейти в каталог статей