Податкові наслідки здійснення представництвом нерезидента добровільного медичного страхування працівників
Відповідно до пп. «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Тож, для застосування зазначеної у пп. «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ пільги щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сплачених роботодавцем за своїх працівників сум страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування необхідно, щоб одночасно виконувалися наступні умови:
оплату здійснює роботодавець - резидент України;- сума сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) не повинна перевищувати 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику;
- укладений роботодавцем договір повинен відповідати визначенню терміну «договір добровільного медичного страхування», встановленому у пп. 14.1.52-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Водночас, податківці систематично впродовж останніх років зазначають, що представництво як відокремлений підрозділ іноземної компанії без статусу юридичної особи у розумінні ПКУ не може розглядатися як роботодавець - резидент, а, отже, положення пп. «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ в частині звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором в такому випадку не застосовуються.
Тож, на думку контролерів, доходи у вигляді страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що сплачені представництвом нерезидента за договорами добровільного медичного страхування за своїх співробітників, включаються в повному обсязі до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких співробітників та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Своєю чергою, відповідно до п. 2 р. II Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170, платіж згідно з договорами добровільного медичного страхування працівників не є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ця позиція фіскалів зазначена, наприклад, в індивідуальних податкових консультаціях від 06.02.2025 №553/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 26.12.2024 №5876/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 15.09.2023 №3027/ІПК/99-00-24-03-03-06.
Вищевказане твердження податківців, на нашу думку, є доволі спірним. Водночас, кожна ситуація є індивідуальною, і для визначення оптимального порядку дій щодо зазначеного питання ми рекомендуємо залучити професіоналів, які зможуть не лише здійснити комплексний аналіз, а і запропонувати варіанти, які задовільнять потреби представництва, при цьому мінімізують ризики негативних фіскальних наслідків.
Своєю чергою, команда KGBS вже багато років спеціалізується на консультуванні з питань оподаткування, в тому числі представництв нерезидентів, а також має великий позитивний досвід оскарження рішень, дій та бездіяльності контролюючих органів, в тому числі в судовому порядку.