Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-IX (надалі – Закон №4434-IX) з 04.09.2025 (з дати набрання чинності цим Законом) відновлюються строки позовної давності.
Нагадуємо, що строк позовної давності – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV, надалі – ЦКУ).
На практиці мають місце думки, що виключення п. 19 р. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, прийняте Законом №4434-IX, означає, що строки позовної давності розпочинаються знову, тобто рахувати строк позовної давності необхідно з 04.09.2025 незалежно від того, коли виникла заборгованість. Водночас, це не зовсім відповідає дійсності.
Так, чинним законодавством встановлено два різних терміни: «зупинення перебігу позовної давності» (ст. 263 ЦКУ) та «переривання перебігу позовної давності» (ст. 264 ЦКУ). Саме після переривання перебігу позовної давності строк починається заново, а після зупинення перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Таким чином, якщо заборгованість виникла в період з 12.03.2020 (дати введення в Україні карантину через COVID-19), то підрахунок строку позовної давності необхідно розпочинати з 04.09.2025, якщо ж заборгованість виникла до вказаної дати, то підрахунок строку здійснюється з урахуванням часу, що минув до 12.03.2020.
На практиці закінчення строку позовної давності впливає не лише на можливість стягнення заборгованості в судовому порядку, але є також важливим для ведення бухгалтерського обліку суб’єктами господарювання.
Зокрема, відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі – ПКУ) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, вважається безнадійною заборгованістю.
Своєю чергою, безнадійна кредиторська і дебіторська заборгованості списуються з обліку і, відповідно, відображається у складі доходів або витрат компанії.
Водночас, для підрахунку строку позовної давності необхідно враховувати, що є загальна і спеціальна позовна давність, а також строк позовної давності може окремо регулюватися міжнародними нормативно-правовими актами та договорами, укладеними з контрагентами.
Крім того, важливим аспектом для підрахунку строків позовної давності є перевірка, чи не переривався вказаний строк. Так, наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (направлення гарантійного листа, підписання акта звіряння тощо).
Тож, для визначення заборгованості безнадійною рекомендуємо провести аудит кредиторської і дебіторської заборгованості з ретельним аналізом всіх укладених сторонами документів та залученням професіоналів, що спеціалізуються на вказаному питанні. А за відсутності відповідних працівників та/або досвіду чи знань з вказаного питання, наші спеціалісти з радістю готові допомогти у цьому та багатьох інших питаннях.