На сьогодні штучний інтелект використовується у багатьох сферах життя, а в деяких – він є фактично незамінним. Водночас, використовувати роз’яснення, отримані з «ChatGPT», все ж таки необхідно з обережністю, особливо у процесуальних документах, поданих до суду.
Так, наприклад, під час розгляду справи №925/200/22, як зазначає Верховний Суд в ухвалі від 08.02.2024, в обґрунтування необхідності надання роз`яснень окремих понять та висновків, заявник цитував, в тому числі, зміст поняття «добровільне зобов`язання», що надав штучний інтелект «ChatGPT».
Тобто, на думку суду, заявник фактично просив Верховний Суд спростувати чи підтвердити те, що з окресленого питання згенерував штучний інтелект «ChatGPT», який не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені судом в судовому рішенні. У такий спосіб заявник поставив під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення цього питання у рішенні, що набуло статусу остаточного, чим знехтував авторитет судової влади.
Наразі в Україні не затверджені етичні стандарти та норми, які регулюють використання штучного інтелекту в судочинстві, не визначені визначення межі (етичні, правові) застосування систем штучного інтелекту для цілей надання професійної правничої допомоги, що відповідно до Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, затвердженої розпорядженням КМУ від 02.12.2020 №1556-р, є одним із завдань державної політики у сфері правового регулювання галузі штучного інтелекту.
Використання технологій, як вказує Верховний Суд, повинно, перш за все, поважати природу судового процесу. Штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів.
Натомість у справі, що розглядалася, учасник використовував технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки – з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.
Тож, Верховний Суд дійшов висновку, що дії заявника в сукупності (подання завідомо безпідставної заяви на роз’яснення постанови суду касаційної інстанції, право на роз’яснення якої не передбачено ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, апелювання до «позиції» системи штучного інтелекту «ChatGPT», згенерованої нею у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд) є виявом неповаги до суддів Верховного Суду, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача.
У вказаній справі Верховний Суд визнав подання заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду зловживанням процесуальними правами та залишив заяву без розгляду.
Нам, як професіоналам своєї справи, не зовсім зрозуміла позиція позивача, який звернувся з неаргументованою заявою до Верховного Суду, а також який результат планував отримати цей позивач, але, в будь-якому випадку, жодного позитивного результату для компанії такі дії не принесли, як наслідок – даремно витрачений час та кошти.
Посилання на штучний інтелект в судочинстві, як підтверджує Верховний Суд, повинне мати правове підґрунтя, яке з часом, ймовірно, буде адаптоване під реалії часу з урахуванням технологічного прогресу. Втім, наразі вищеописаний підхід із використання штучного інтелекту не є нормативно обґрунтованим.