21.11.2024 Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль» (станом на 09.12.2024 закон не підписано Президентом України).
Вказаним законом вносяться зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку виконання рішень суду, а також відповідальності за їх невиконання.
Зокрема, цим законом вводиться право стягувача на звернення до суду із заявою про зобов’язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, а також перелік спорів, в результаті виконання рішення за якими стягувач може звернутися із вказаною заявою.
Так, стягувач може звернутися до суду із заявою, зазначеною вище, в разі невиконання боржником судового рішення та лише за умови відкриття виконавчого провадження. Тобто невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду не є підставою для звернення до суду із заявою про зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також може додатково встановити новий строк для подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Крім того, суд може застосувати до боржника захід процесуального примусу у формі штрафу у випадку неподання боржником звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання.
Згідно з вказаними нововведеннями, штраф встановлено у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в 2024 році – від 60 560,00 грн до 121 120,00 грн), який стягується в дохід державного бюджету, та може накладатися на відповідача, боржника чи їх керівників, в тому числі і на керівника державного органу.
На нашу думку, цей закон збільшить шанси на реальне виконання рішень судів, в тому числі на стягнення заборгованостей, а також виконання рішень суду державними органами, зокрема, наприклад, щодо реєстрації податкових накладних, адже особиста фінансова відповідальність керівника, як ніщо інше, спонукатиме якомога швидше вирішити вказану проблему.