Як нагадує Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в роз’ясненні, опублікованому на сайті, відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (надалі – Закон про відпустки) щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці надаються окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1290 (надалі – Список).
Згідно з розділом XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку прибиральники службових приміщень, зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних дні.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону про відпустки).
Водночас, відсутність на підприємстві колективного договору або не встановлення в трудовому договорі тривалості зазначеної відпустки не позбавляє працівника права на таку відпустку, проте може призвести до складності оформлення такої відпустки та відображення її роботодавцем в обліку.
Відповідно до п. 7 Порядку застосування списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 №16, у розрахунок часу, що дає право працівнику на відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці (у аналізованому випадку – прибиранням загальних убиралень та санвузлів) не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для цих працівників.
Тож, рекомендуємо, для уникнення непорозумінь з працівниками і спрощення обліку вказаної відпустки, встановити у внутрішніх документах компанії або в трудовому договорі, тривалість додаткової відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці з урахуванням зазначених вище положень законодавства.