Законом України «Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України щодо трудових відносин при передачі суб'єкта господарювання» від 25.04.2024 №3677-IX, що набув чинності 15.05.2024, було врегулювано питання продовження трудових відносин в компанії за умови зміни її власника.
Так, вказаним законом доповнено Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (надалі – КЗпП) статтею 36-1, згідно з якою унормовано термін «передача суб’єкта господарювання», що в розумінні цієї статті означає не лише безпосередню зміну власника компанії, але і її реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення), виділ, а також зміну власника/користувача майна або його частини, за яким стоїть організована група ресурсів, що використовуються роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), із збереженням виду економічної діяльності, що провадився відчужувачем.
Крім того, положення цієї статті застосовуються також у випадку відчуження роботодавцем - фізичною особою суб’єкта господарювання, хоча на практиці таке відчуження зробити неможливо.
Тож, у разі передачі суб’єкта господарювання, трудові відносини працівників продовжуються із набувачем (юридичною особою чи роботодавцем - фізичною особою, яка внаслідок передачі отримує суб’єкт господарювання, за яким стоїть організована група ресурсів, продовжує той самий вид економічної діяльності, що і відчужувач, та стає учасником існуючих трудових відносин). Права і обов’язки за трудовими договорами, що існували між працівниками і відчужувачем, переходять до набувача.
Отже, жодні умови праці для співробітників згідно з цими нововведеннями змінюватися не повинні.
Крім того, нововведення передбачають, що відчужувач та набувач зобов’язані не пізніше ніж за 10 робочих днів до здійснення передачі суб’єкта господарювання поінформувати письмово або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – вільно обраних та уповноважених представників (представника) працівників, а в разі їх відсутності – працівників про:
1) дату або орієнтовну дату передачі суб’єкта господарювання;
2) причини передачі суб’єкта господарювання;
3) правові, економічні та соціальні наслідки передачі суб’єкта господарювання для працівників;
4) будь-які заходи, передбачені стосовно працівників.
Більше того, ст. 36-1 КЗпП встановлено доволі специфічне на наш час право виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – вільно обраних та уповноважених представників (представника) працівників, протягом 5 робочих днів з дня отримання інформації, зазначеної вище, ініціювати консультації з відчужувачем та/або набувачем щодо причин прийняття рішення про передачу суб’єкта господарювання та його правових, економічних та соціальних наслідків для працівників, а також щодо заходів, які плануються запровадити для уникнення таких наслідків чи їх пом’якшення. Консультації проводяться протягом 5 робочих днів з дня їх ініціювання. За результатами консультацій складається протокол або інший документ за домовленістю сторін.
Тож, вказаною нормою зобов’язано як поточного, так і нового власника докладно пояснювати профспіці чи уповноваженому представнику трудового колективу, за їх вимогою, причини, наприклад, прийняття рішення про продаж компанії, що, на нашу думку, суперечить принципам свободи підприємництво діяльності.
Також вказана норма містить положення про те, що про зміни істотних умов праці, спричинених передачею суб’єкта господарювання, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. У разі звільнення працівника через зміну істотних умов трудового договору на шкоду працівникові, роботодавець вважається таким, що несе відповідальність за завершення трудового договору або трудових відносин.
Водночас, ні КЗпП, ні інші норми трудового законодавства не містять прямої норми, якою й б встановлювалася відповідальність роботодавця за припинення працівником трудових відносин у вказаній вище ситуації, що дає право працівникам, а також уповноваженим державним органам, на будь-яке власне тлумачення зазначених положень.
Станом на сьогодні ще не склалася практика реалізації вказаних у ст. 36-1 КЗпП положень. Більше того, як нам відомо, багато роботодавців навіть не знають про ці нововведення, тож, не виконують ці вимоги, що в майбутньому гіпотетично може призвести до накладення штрафних санкцій уповноваженими державними органами або судових спорів, ініційованих працівниками.
Своєю чергою, для того, щоб своєчасно знати про свої права та обов’язки, а також мати змогу не лише належно захистити свої права та інтереси, а й упередити їх порушення, рекомендуємо завчасно перед укладенням договору про продаж акцій, корпоративних прав тощо, отримати кваліфіковану юридичну консультацію та повний юридичний аналіз ризиків.