У професійному середовищі виник значний ажіотаж стосовно відповіді контролерів у категорії 107.01.03 «ЗІР», де фіскали зазначають, що отриманий фізичною особою-підприємцем (надалі – ФОП) платником єдиного податку (надалі – ЄП) дохід як відшкодування суми комунально-житлових послуг не включається до доходу ФОП, а оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.
Тобто, на думку податківців, такий дохід оподатковується в окремому порядку ПДФО та ВЗ як дохід фізичної особи, а це значить, що юридичні особи - орендарі в такому випадку повинні виконати функції податкового агента щодо оподаткування такого доходу.
Попередня версія відповіді в «ЗІР», яка була «уточнена» новим варіантом, передбачала менш фіскальний підхід, за яким відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику ЄП повністю включається до доходу ФОП платника ЄП, за винятком платників ЄП (другої групи). Для останніх податківці вказували на необхідність оподаткування ПДФО і ВЗ, якщо згідно з договором комунальні платежі не включаються до орендної плати.
Поточну позицію у категорії 107.01.03 «ЗІР» фіскали обґрунтовують тим, що ФОП фактично не надає житлово-комунальні послуги, саме тому дохід від компенсації їх вартості не є доходом ФОП від здійснення ним діяльності, а є його доходом як фізичної особи.
Втім, наголошуємо, що вищенаведений підхід податківців є абсолютно не новою їх позицією щодо цього питання. Протягом багатьох років в індивідуальних податкових консультаціях (надалі – ІПК) (наприклад, від 13.05.2024 №2685/ІПК/99-00-24-03-03/ІПК, від 27.11.2023 №4350/ІПК/99-00-24-03-03/ІПК, від 08.02.2024 №643/ІПК/99-00-24-03-03/ІПК, від 19.02.2020 №676/6/99-00-04-06-03-06/ІПК, від 21.05.2020 №2146/6/99-00-04-06-03-06/ІПК, від 21.10.2019 №891/10/26-15-33-18-12/ІПК) фіскали також вказували, що компенсації комунальних послуг ФОП на спрощеній системі оподаткування не є його доходом від підприємницької діяльності, а значить він оподатковується ПДФО і ВЗ.
Законодавчі норми, якими оперують контролери для обґрунтування своєї позиції з метою надання оновленої відповіді в «ЗІР», не змінились, порівняно з тими, які були використані для надання відповідей у вищезазначених ІПК.
Таким чином, позиція фіскалів із цього питання ніколи не була однозначною, тож як раніше, так і наразі, обережний фіскальний підхід передбачав:
Зауважимо, що положення законодавства щодо цього аспекту не містять «прямої» норми, а наведені в цих роз’ясненнях аргументи фіскалів не можна назвати однозначними, але вони мають логіку і є достатніми для можливості обґрунтувати обговорювану фіскальну позицію.
Таким чином, ми не можемо виключити для фізичних осіб ризики донарахувань за наслідком проведення податкових перевірок, якщо відповідні доходи не оподатковувалися окремо ПДФО та ВЗ, а включалися в дохід ФОП як платника єдиного податку. Для юросіб-орендодавців існує податковий ризик донарахування ПДФО та ВЗ і нарахування штрафів за ст. 125-1 ПКУ в зв’язку з невиконанням функцій податкового агента (від 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету).
Водночас, у нас відсутні підстави стверджувати про наявність значної кількості судових спорів з аналізованого питання чи наявності розповсюдженої практики саме таких донарахувань.
Тому, в загальному випадку, рекомендуємо здійснювати оподаткування цих сум ПДФО та ВЗ, як доходу фізичної особи, саме якщо платники мають на меті застосувати обережний фіскальний підхід.
Як зменшити податковий ризик?
Можливим практичним підходом (який мінімізує, хоч і повністю не нівелює вищевказані податкові ризики), на нашу думку (яку поділяють й податківці, наприклад, у ІПК від 20.02.2020 №720/Б/99-00-04-06-03-09/ІПК), є доповнення договору оренди положеннями, що витрати на комунальні платежі включаються до складу орендної плати.
Якщо Компанія планує орендувати приміщення протягом тривалого періоду, то способом уникнення аналізованих податкових ризиків може стати укладення безпосередньо орендарем договорів на постачання комунальних послуг.