Огляд судової практики з питань дисконтування
Аналіз судової практики свідчить про те, що судами не заперечується сама необхідність здійснення дисконтування, однак, для підприємств які ведуть бухоблік та складають фінансову звітність згідно НП(С)БО, судова практика з питань дисконтування є здебільшого позитивною, однак такий стан речей забезпечується, переважно, через помилки контролерів.
Найбільш поширеними причинами скасування судами податкових донарахувань є:
Обраний контролерами підхід до проведення розрахунків.
Суди вказують, що НП(С)БО не визначено методологію здійснення дисконтування заборгованості, відсутні будь-які роз`яснення контролюючих органів або практика такого дисконтування, застосування розрахунку дисконту за МСБО не є обов’язковим у випадку, коли підприємство здійснює облік за НП(С)БО.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.04.2021 у справі №160/11301/19, від 28.04.2021 у справі №640/13685/19, від 16.12.2021 у справі №640/16539/20, від 09.08.2023 у справі №160/12804/21, від 24.08.2023 у справі №320/4950/19.
Розрахунок дисконтування кредиторської заборгованості в порядку визначення теперішньої вартості активів та амортизації собівартості фінансових інвестицій, оскільки фінансова інвестиція є фінансовим активом, а отримана підприємством позика – фінансовим зобов`язанням (постанова Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №160/6203/20).
Необґрунтоване визначення відсоткової ставки для розрахунку дисконтування. Якщо відсоткова ставка за кредитним договором відповідає ринковій то підстави для дисконтування заборгованості відсутні, що зазначено зокрема у постанові Верховного Суду від 24.08.2023 у справі №320/4950/19.
Визнання контролерами заборгованості (кредиторської або дебіторської) довгостроковою.
Верховний суд зазначає, що якщо договір укладено на один рік та термін його дії продовжувався щорічно на строк до одного року, а умовами укладених договорів передбачені умови щодо повернення частини фінансової допомоги протягом дванадцяти місяців з дати балансу, це вказує на невідповідність заборгованості визначенню довгострокової та, відповідно, вона не підлягає дисконтуванню.
Схожа правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №640/24292/21, від 27.06.2023 у справі №240/1399/22, від 12.03.2024 у справі №140/13260/21.
Здійснення розрахунку дисконтування у гривні, а не у валюті договору.
У постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №640/16539/20, від 27.06.2023 у справі №240/1399/22 зазначено, що оскільки валютою виконання договірних зобов’язань за кредитним договором є іноземні валюта, то визначення суми дисконтування довгострокової заборгованості у гривні, є протиправним.
Визнання контролерами винятково доходів від дисконтування фінансового зобов’язання в окремо взятому звітному періоді (без врахування впливу на фінансовий результат витрат від амортизації).
Правова позиція Верховного суду підтверджує, що важливим є питання не лише відображення доходу від дисконтування кредиторської заборгованості (або витрат від дисконтування дебіторської заборгованості) в момент її виникнення, а й проведення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу. Нарахування дисконту у періодах які не підлягають перевірці є протиправним та необґрунтованим (постанови Верховного суду від 29.07.2020 у справі №640/4003/19, від 20.01.2022 у справі №160/6107/19).
Застосування норм НП(С)БО, які не діяли на момент виникнення зобов’язань, що зазначається у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі №640/14825/19.
Для підприємств, які для складання фінансової звітності використовують міжнародні стандарти, судова практика не завжди є позитивною.
Зокрема, існують прецеденти, коли контролери змогли довести суду, що договір позики є довгостроковим фінансовим інструментом, а відсоткова ставка за цим договором є суттєво нижчою за облікову ставку НБУ, яка є ринковою ставкою для суб`єктів грошово-кредитного ринку при залученні та розміщенні грошових ресурсів. Розрахунок дисконту проведено фіскалами у валюті договору, та відповідно до облікової політики підприємства (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №620/5624/22).
Варто зауважити, що суди можуть не приймати до уваги позицію підприємства щодо не-здійснення дисконтування короткострокової заборгованості, оскільки його вплив на таку заборгованість є несуттєвим. Суди вказують, що нормами МСФЗ не передбачено врахування порогу і суттєвості для здійснення дисконтування очікуваних, майбутніх потоків грошових коштів. Щодо наданих висновків аудиторів, у яких зазначено про поріг суттєвості для розкриття інформації в примітках до окремої фінансової звітності, суди зазначають, що це ніяк не пов`язано з дисконтуванням очікуваних майбутніх грошових потоків (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №480/5217/19).
Як підсумок з наведеної судової практики, зазначимо, що контролери не обмежуються дисконтуванням заборгованості за кредитами або позиками, не виключена їх увага до заборгованості по договорам оренди (в т.ч. гарантійних платежів), векселів, або значним сумам заборгованості, щодо якої відсутній рух коштів протягом значного періоду часу.
Зауважимо, що аналіз судової практики свідчить про те, що після поновлення комплексних перевірок у вересні 2023 року, підхід податківців до дисконтування не змінився.
Однак, за належної підготовки до оскарження рішень контролерів, за умови якісної підготовки документів та пояснень, підприємство матиме всі шанси на позитивне вирішення спору з контролюючим органом.
Наша професійна допомога може стати в пригоді як на етапі визначення облікових підходів до дисконтування, так і за необхідності супроводу перевірки, для упередження можливих податкових наслідків.
Ми також готові супроводжувати оскарження рішень контролюючих органів у суді, проаналізувати матеріали перевірки та надати допомогу в обґрунтуванні підходів застосованих підприємством в бухгалтерському обліку, сформувати чітку аргументацію правомірності дій платника податків.