Після початку повномасштабного вторгнення багато працівників продовжують виїжджати в інші регіони і оформляти статус ВПО, та працюють дистанційно за попереднім місцем роботи. Тож, у безлічі роботодавців до сьогоднішнього дня виникає питання, чи необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб (надалі – ПДФО) за фактичним місцезнаходженням таких працівників, чи продовжувати сплачувати за місцем реєстрації роботодавця.
Так, порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (надалі – ПДФО) до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ), відповідно до якої ПДФО підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI (надалі – БКУ).
Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (пп. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно з пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
До того ж, за сталою практикою роз’яснень податківців, останні наголошують, що для цілей оподаткування ПДФО відокремлені підрозділи визначаються з урахуванням норм ст. 64 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (надалі - ГКУ) незалежно від того, включені чи не включені такі підрозділи юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Також фіскали вказують, що ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів. Це, наприклад, зазначено у роз’ясненнях в «ЗІР», категорія 103.07, в індивідуальних податкових консультаціях від 22.04.2024 №2244/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 26.03.2024 №1610/ІПК/20-40-24-07-06, від 11.03.2024 №1246/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо.
Водночас, дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ст. 60-2 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII).
Тож, під час дистанційної роботи не лише не створюється філія чи інший відокремлений підрозділ, а й навіть чітке місце роботи відсутнє, адже працівник має право хоч щоденно змінювати своє фактичне місце роботи (місце, де він фактично виконує трудові обов’язки).
Таким чином, під час виконання працівником роботи дистанційно, роботодавець зобов’язаний сплачувати ПДФО за місцезнаходженням юридичної особи.
Крім того, нагадуємо, що у разі запровадження дистанційної роботи, роботодавець зобов’язаний укласти письмовий трудовий договір. Водночас ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-IX передбачено, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. Проте, незважаючи на вказане, рекомендуємо все ж таки укласти трудовий договір про дистанційну роботу саме у письмовій формі, адже безліч важливих питань, які можуть виникнути між працівником і роботодавцем під час застосування дистанційної форми роботи, можна вирішити лише у письмовому договорі.
Своєю чергою, наша компанія завжди радо допоможе скласти проєкт трудового договору про дистанційну роботу, який максимально убезпечить роботодавця від будь-яких непередбачуваних ситуацій, що можуть виникнути під час дистанційної роботи працівника.