Новий порядок оповіщення військовозобов’язаних про виклик до ТЦК
18.05.2024 набрали чинності ряд постанов Кабінету Міністрів України, положеннями яких на роботодавця покладено значну кількість обов’язків щодо оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів (надалі – Військовозобов’язані) про виклик до ТЦК. Зокрема, це постанови «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16.05.2024 №560 (надалі – Порядок №560), «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.05.2024 №563 (надалі – Постанова №563).
Водночас, деякі положення вищевказаних постанов встановлюють дещо різний обсяг обов’язків роботодавця, тож ми надалі зазначаємо наше розуміння дій роботодавця, з метою максимального убезпечення від подальших штрафних санкцій, виходячи з аналізу всіх норм вказаних нормативно-правових актів, проте практична реалізація цих положень може відрізнятися.
У разі отримання розпоряджень районних (міських) ТЦК, інших уповноважених органів (органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо, надалі за текстом разом називаються ТЦК) з метою оповіщення Військовозобов’язаних про їх виклик, керівник підприємства зобов’язаний:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення Військовозобов’язаних, у якому зазначається підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до ТЦК, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям Військовозобов’язаних, інші питання;
організувати через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників Підприємства шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;
у разі виконання Військовозобов’язаними дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні, – направити наказ (розпорядження) про оповіщення Військовозобов’язаних рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) ТЦК у визначені строки;
здійснити на підприємстві інформаційне забезпечення призову Військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації;
повідомити письмово у триденний строк районному (міському) ТЦК про результати оповіщення та виконання Військовозобов’язаними вимог законодавства, в тому числі надіслати копію вищевказаного наказу (розпорядження);
забезпечити прибуття Військовозобов’язаних шляхом їх перевезення від підприємства до пунктів збору районних (міських) ТЦК або військових частин чи звільнення їх від виконання обов’язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до ТЦК, та, у разі потреби, часу на зворотній шлях;
невідкладно інформувати відповідний районний (міський) ТЦК про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.
Звертаємо увагу на те, що відсутній порядок відсторонення від роботи Військовозобов’язаних, накладення дисциплінарного чи матеріального стягнення тощо, якщо Військовозобов’язані не прибудуть до відповідного ТЦК згідно з повісткою. Крім того, на роботодавця не покладено обов’язок щодо контролю здійснення Військовозобов’язаними оновлення військово-облікових даних, а також право на здійснення примусу щодо вказаних дій тощо.
Тож, незважаючи на велику кількість додаткових обов’язків, які виникли у роботодавця, чіткого регламенту дій, у випадку відмови працівника їхати до ТЦК, законодавством не встановлено.
У зв’язку з зазначеним, ми вважаємо, що саме наявність вказаних вище документів та доказів виконання обов’язків роботодавцем є належним способом захисту від неправомірного накладення стягнення на роботодавця, а також, за необхідності, для доведення своєї позиції в судовому порядку.