Заправка автівки компанії у вихідні дні чи неробочий час
На практиці доволі часто виникає необхідність здійснення працівником заправки службової автівки у вихідний день та/або неробочий час, тим паче в умовах сьогодення, коли періодично через військову агресію виникає дефіцит пального та/або великі черги на заправках, що посилює цю проблематику.
Проте ні раніше, ні сьогодні, податківці не вважають, що підприємство має право на вчинення зазначений дій, що в кінцевому результаті призводить до невизнання податкового кредиту з ПДВ, донарахування ПДФО і військового збору, штрафних санкцій тощо.
Судова практика з цього питання також неоднозначна: якщо в одних випадках рішення судів зводяться до того, що заправка у вихідний день допустима лише тоді, коли цей день для конкретного працівника був робочим, то в інших - платник податків, виходячи з особливостей своєї господарської діяльності, самостійно приймає рішення у які дні (робочі або вихідні) здійснювати придбання необхідних товарів або послуг.
Тобто для підтвердження взаємозв’язку між «господарським» використанням пального та заправкою у вихідний день необхідно:
або надати документальне підтвердження, що момент заправки вважається робочим часом працівника, наприклад, документи про ненормований робочий час працівника, про безперервну роботу підприємства, наказ про перенесення робочих днів, табель обліку робочого часу тощо.
або аргументувати специфіку роботи підприємства, у зв’язку з чим з метою оптимізації робочого процесу заправка здійснюється саме у неробочих час (вихідний, святковий день).
Знову ж таки, звертаємо увагу, що податкові органи частіше приймають за аксіому, що вихідними днями є субота та неділя, тож, якщо підприємство працює за іншим графіком і встановило інші вихідні дні або 6-денний робочий тиждень, достатнім доказом є правила внутрішнього розпорядку чи наказ, яким регулюється графік роботи підприємства та/або конкретно відділу (працівника тощо).
Тож, без погодження вищевказаних умов у письмовому трудовому договорі сторони не можуть застосовувати спрощений режим регулювання трудових відносин.
Крім того, заправка у позаробочий час породжує питання у контрольованих органів щодо компенсації за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні.
Що ж робити тим підприємствам, які працюють за звичайним графіком, але, враховуючи зручність заправки у вихідний день чи неробочий час, все одно дозволяють працівникам заправляти автівку у зручний для них час? Відповідь на це питання залежить від багатьох факторів, як то місцезнаходження підприємства, специфіка його роботи, посада та обов’язки працівника, який заправляє авто, аналіз інших внутрішніх документів, наприклад, Колективного договору та ще багато інших факторів. Тож, універсального рішення такої ситуації немає, проте, для убезпечення бізнесу, а також спрощення подальшого оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податків та сплати штрафних санкцій, варто розробити достатню документальну базу на підтвердження правомірності своїх дій.