Спрощений режим регулювання трудових відносин під час воєнного стану

   Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» від 19.07.2022 №2434-IX було внесено суттєві зміни до регулювання трудових відносин, які будуть діяти до припинення (скасування) воєнного стану.

   Зокрема, вищевказаним законом було доповнено Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (надалі - КЗпП) окремим розділом, відповідно до якого передбачено, що:

• 

  спрощений режим регулювання трудових відносин можуть застосовувати лише суб’єкти малого та середнього підприємництва або до працівників, заробітна плата яких за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати та лише за згодою таких працівників;
  

• 

  зазначений спрощений режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо у трудовому договорі, а також спрощує вимоги до ведення документації з кадрових питань;
  

• 

  деякі вимоги законодавства при встановленні спрощеного режиму «пом’якшуються», наприклад, щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості без вимоги, що основна безперервна її частина повинна становити не менше 14 календарних днів.
  

   Також зазначені нововведення передбачають перелік істотних умов трудового договору, а саме:


• 

  місце роботи (із зазначенням структурного підрозділу) або іншого місця роботи, якщо виконання своїх обов’язків працівником здійснюється на умовах дистанційної роботи;
  

• 

  дата набрання чинності трудовим договором, а у разі укладення трудового договору на визначений строк - строк дії договору;
  

• 

  обов’язки працівника;
  

• 

  умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу, доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні);
  

• 

  режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, роботи в нічний та надурочний час;
  

• 

  тривалість основної щорічної відпустки, порядок її надання відповідно до законодавства, надання щорічних додаткових відпусток (розміри їх оплати);
  

• 

  гарантії і компенсації за роботу із шкідливими та/або небезпечними умовами праці, у разі наявності на робочому місці працівника відповідних умов, із зазначенням їх характеристик;
  

• 

  умови праці;
  

• 

  строки повідомлення про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
  

• 

  порядок та форма обміну інформацією між роботодавцем і працівником;
  

• 

  порядок та строки повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (у разі їх погіршення);
  

• 

  умови та порядок внесення інших змін до трудового договору, а також порядок та форма інформування про зміну трудового договору;
  

• 

  умови нерозголошення комерційної таємниці, забезпечення захисту інтелектуальної власності і використання об’єктів авторського права та відповідальність за їх порушення;
  

• 

  умови виникнення та порядок врегулювання конфлікту інтересів;
  

• 

  компенсаційна виплата працівнику у разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
  

• 

  відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати;
  

• 

  інші умови, які сторони визначать як обов’язкові.
  

   Тож, без погодження вищевказаних умов у письмовому трудовому договорі сторони не можуть застосовувати спрощений режим регулювання трудових відносин.

   Крім того, було введено абсолютно нову процедуру звільнення працівників з ініціативи роботодавця. Так, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з підстав, не передбачених КЗпП, здійснюється з обґрунтуванням (зазначенням) причин такого розірвання та з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі, не менше:

• 

  половини мінімальної заробітної плати - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 30 днів;
  

• 

  мінімальної заробітної плати - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 30 днів;
  

• 

  трьох мінімальних заробітних плат - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад один рік;
  

• 

  п’яти мінімальних заробітних плат - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад два роки.
  

   Таким чином, хоча введення законотворцем спрощеного режиму регулювання трудових відносин, на перший погляд, і полегшує кадрову роботу, проте, потребує детального та виваженого підходу до підготовки проєкту трудового договору, а також поглиблених знань у сфері трудового права і суміжних областях. Отже, важливим для роботодавців стає компетентна юридична підтримка бізнесу з підготовки означених проєктів, які не лише будуть повністю відповідати вимогам законодавства, але й будуть відображати всі потреби підприємства та не створювати додаткових перешкод та спірних ситуацій з працівниками, які можуть призвести до небажаних наслідків, в тому числі і до судових позовів та/або перевірок державними органами.

Перейти в каталог статей