З моменту введення воєнного стану в України, бізнес неодноразово мав справу з ситуаціями
неоднозначного тлумачення вказаної обставини як підстави звільнення від відповідальності за
невиконання договірних зобов’язань. Крім того, доволі спірним був лист Торгово-промислової палати
України від 28.02.2022, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської
федерації проти України: в одних випадках суди стверджували про фактично безапеляційне визнання
воєнної агресії та, як наслідок, введення воєнного стану, форс-мажорною обставиною, що повністю
звільняє сторону від будь-якої відповідальності, в інших випадках, суди не були такими впевненими та
зважали на фактичні обставини справи та реальний вплив введеного воєнного стану на виконання
зобов’язань сторонами правовідносин.
І ось, нарешті, у черні 2023 року Верховним Судом було поставлено крапку у всіх цих спорах:
Постановою від 07.06.2023 у справі №912/750/22 Верховний Суд встановив, що лист Торгово-
промислової палати України від 28.02.2022, яким визнано форс-мажорною обставиною військову
агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить
ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим
через наявність зазначених обставин.
Отже, лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у
розумінні статті 14 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Разом з тим, Верховний Суд наголосив на тому, що наявність сертифікату Торгово-промислової
палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто ці обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу
неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку.
Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий
зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.
Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини –
військову агресію російської федерації проти України - сам по собі не є підставою для
звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних
зобов`язань.
Саме вищевказана Постанова започаткувала кардинально новий підхід судів до розгляду
справ, пов’язаних із форс-мажорними обставинами, проте доволі неоднозначно вплинула на бізнес,
адже, з однієї сторони, контрагенти більше не можуть будь-які порушення умов договору
аргументувати воєнним станом, з іншої – для доведення наявності форс-мажору необхідно в
обов’язковому порядку звертатися до Торгово-промислової палати України або її регіонального
відділення та отримувати сертифікат про виникнення форс-мажорних обставин, що призводить до
додаткових втрат часу та грошових коштів.