Зміна місця роботи за сумісництвом на основне

Зміна місця роботи за сумісництвом на основне

Статтею 32 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (далі – КЗпП) не передбачає можливості переведення працівника з роботи за сумісництвом на основне місце роботи.

На думку Мінсоцполітики, викладену у листі від 14.06.2016 №121/06/187-16, якщо працівник залишиться працювати на тій самій посаді в межах підприємства, переведення у розумінні ст. 32 КЗпП не може бути застосовано.

Отже, процедура зміни місця роботи з сумісного на основне, з нашої позиції, правомірно може бути реалізована виключно шляхом звільнення працівника з посади за сумісництвом та подальшого прийняття його на основне місце роботи.

У разі прийняття на основне місце роботи працівника, попередньо звільненого з роботи за сумісництвом, обов’язковим є повідомлення контролюючого органу про прийняття такого працівника на роботу у відповідності до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого Постановою Кабміну від 17.06.2015 №413.

Додатково зауважуємо, що практиці реалізується і спосіб переведення працівника за сумісною посадою на основне місце роботи на підставі заяви про таке переведення (без звільнення та прийняття такого працівника на роботу). Вказана процедура була висвітлена і в офіційному виданні ДФС (публікація від 22.04.2016, №16 (874)).

Однак, з нашої позиції, її використання не є достатньо обґрунтованим на законодавчому рівні, а також не надає змоги трансформувати трудовий договір про роботу за сумісництвом в трудовий договір за основним місцем роботи.

Зміна місця роботи за сумісництвом на основне